У 2014 році Миколаївський обласний художній музей ім. В.В. Верещагіна відзначатиме свій 100-річний ювілей.
Один з найстаріших художніх музеїв країни добре відомий не тільки в Україні, але й далеко за її межами. І все це завдяки щасливій обставині – музей носить ім`я одного із самих популярних художників Росії, Європи і світу ХІХ століття.
Василь Васильович Верещагін (1842 – 1904) був не тільки великим художником, автором всесвітньо відомих полотен «Апофеоз війни», «Смертельно поранений», «Двері Тамерлана», «Тадж-Махал в Агрі», дослідником-етнографом, невтомним мандрівником, літератором – перш за все він був великим громадянином цієї планети.
Велич особистості В.В. Верещагіна зростає з кожним роком. Непримиренний супротивник несправедливих загарбницьких війн, він недаром був серед перших номінантів на почесну Нобелівську премію миру. Верещагін, як ніхто з його сучасників, палко протестував проти безглуздої смерті людей на війні. Саме ця тема у його творчості зробила його великим художником.
Прогресивна світова преса вже тоді позитивно відгукалася на творчість В.В. Верещагіна. Зокрема, американські журналісти під час експонування його виставок у США називали художника великим «тому що в кожній його картині присутня думка, і він завжди звертається до сучасності».
Художній музей у Миколаєві, який був відкритий у 1914 році до 10-ї річниці загибелі В.В. Верещагіна на броненосці «Петропавловськ» під час російсько-японської війни 1904 – 1905 років, відразу перетворився на кращий пам`ятник знаменитому художнику.
Завдяки високому рівню творів самого В.В. Верещагіна, що були передані до Миколаєва його удовою Лідією Василівною Андрєєвською, а також творів із приватного зібрання російського імператора Миколи ІІ, з самого початку існування музею у ньому був передбачений і високий художній рівень усього зібрання. Зараз тут зберігаються твори яскравих російських і українських художників, таких як Ф. Рокотов, І. Айвазовський, В. Суриков, І. Рєпін, М. Рерих, І. Левітан, В. Сєров, К. Коровін, С. Васильківський, П. Левченко, Р. Судковський, Т. Яблонська, Є. Кібрик, А. Антонюк і багатьох інших.
Музейна колекція пережила у ХХ сторіччі два важких випробування: роки громадянської (1918 – 1921) і Великої Вітчизняної (1941 – 1945) воєн. Особливо важкими для музею стали наслідки подій 1941 – 1944 років, коли музейна збірка опинилась на межі повного зникнення. Лише випадковий збіг обставин зберіг ядро зібрання – роботи В.В. Верещагіна та ще декілька знакових для музею творів.
Після війни, проте, музей зміг відновити свій художній потенціал, більш того – його примножити. Нині за якістю і чисельністю миколаївське зібрання творів образотворчого мистецтва в обласному художньому музеї ім. В.В. Верещагіна є одним з кращих в Україні.
У доброму настрої музей зустрів ХХІ століття. 2001 рік започаткував на диво плідну творчу співдружність музею з Миколаївським глиноземним заводом. За вісім років було реставровано десять значних творів живопису: три картини В.В. Верещагіна, дві картини І.К. Айвазовського, по одній картині художників Ф.П. Чумакова, В.Г. Перова, Р.Г. Судковського, О.П. Боголюбова, М.С. Сар’яна. До речі, реставрація картини В.Г. Перова «Мисливці на привалі» підтвердила припущення музейних фахівців, що це один з авторських варіантів відомої картини, а не копія, як вважалося раніше, з часу надходження її до музею. Слід зазначити, що більшість цих творів – великоформатні полотна. Наприклад, площа картини В.В. Верещагіна «Орли» («Забутий солдат») дорівнює 15 квадратних метрів! Подібної практики реставрації творів мистецтва на кошти металургійного підприємства новітня історія ще не знає! Недаремно програма реставрації картин із зібрання музею була названа «Відродження шедеврів». Під такою назвою у 2006 році за підтримки Миколаївського глиноземного заводу компанії «Русал» була видрукована книга, в якій докладно розповідається про проведення складної реставраційної роботи у 2001 – 2005 роках.
У 2007 році, коли підводились проміжні підсумки виконання вищезгаданої програми, О.Я. Лівшиць, один з керівників компанії «Русал», виказав ідею видати альбом, до якого б увійшли кращі твори живопису, що належать музею. Ідея втілилась у життя 2008 року. Завдяки фінансовій підтримці того ж таки Миколаївського глиноземного заводу (директор – В.В. Жмурков) був виданий альбом «Сто шедеврів живопису із зібрання Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна».
Альбом дає уявлення про кращі твори живопису ХVІІІ – ХХ століть, що в яскравих фарбах і образах передають трьохсотлітню історію розвитку одного із видів вітчизняного образотворчого мистецтва.
Маємо надію, що видання долучить тисячі людей до справжнього, високоморального мистецтва, яке так характерне для нашого народу.